Процедура банкрутства фізичної особи в Україні

Процедура банкрутства фізичної особи: що це і кому підійде

Уявіть ситуацію. Кредит, який колись здавався посильним, перетворився на снігову кулю. Пеня, штрафи, дзвінки колекторів о сьомій ранку. Курс валют стрибнув, робота зникла, а платежі – ні. Знайомо? На жаль, для тисяч українців це не абстракція, а щоденна реальність.

І тут виникає питання, яке багато хто боїться навіть промовити вголос: а чи можна законно позбутися боргів, коли платити вже нема з чого? Відповідь – так. Саме для цього існує процедура банкрутства фізичної особи. Це не чарівна кнопка “стерти все” і не спосіб обдурити банк. Це судовий механізм, прописаний у законі, який дає людині шанс почати з чистого аркуша.

Давайте розберемося, як воно працює насправді. Без юридичної води, але й без спрощень, які потім коштують нервів.

Хто взагалі може стати банкрутом?

Тут є нюанс, який дивує багатьох. За статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства, звернутися до суду може лише сам боржник. Не банк, не мікрофінансова організація, не колектори. Тільки ви особисто подаєте заяву. Це принципова відмінність від банкрутства компаній, де ініціативу може перехопити кредитор.

Чому так зроблено? Держава свідомо захищає звичайну людину. Ніхто не може “оголосити вас банкрутом” проти вашої волі й забрати квартиру через суд. Рішення завжди за вами.

Але просто захотіти замало. Закон вимагає підстав. Щоб відкрити провадження, має виконуватися хоча б одна з умов:

• ви припинили платити понад 50% щомісячних платежів за кожним кредитом протягом двох місяців поспіль;
• загальна сума боргів перевищує 30 мінімальних зарплат (у 2025 році це понад 200 тисяч гривень);
• є очевидна загроза неплатоспроможності – тобто зрозуміло, що впродовж наступних 12 місяців ви фізично не витягнете виплати.

Достатньо однієї підстави. Не потрібно, щоб збіглися всі три. І, до речі, наявність майна не закриває вам дорогу. Можна мати квартиру й авто, але водночас не мати живих грошей на погашення – і це теж підстава.

Як улаштована процедура банкрутства фізичної особи зсередини?

Тепер про механіку. Багато хто уявляє це так: подав папірець – і завтра вільний. Реальність складніша, але цілком зрозуміла, якщо розкласти на кроки.

Правовою основою тут є Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року. Відновленню платоспроможності громадян присвячена окрема книга – статті 113-137. Саме там прописано кожен рух.

Уся справа проходить через господарський суд за місцем вашого проживання. І веде її не суддя одноосібно, а спеціальна людина – арбітражний керуючий. Це незалежний фахівець, якого призначає система через автоматизований розподіл. Він аналізує ваше майно, веде реєстр кредиторів, стежить за виконанням плану й звітує суду. Свій він вам чи чужий – питання риторичне. Формально він нейтральний, і в цьому сенс.

Скільки коштує процедура банкрутства фізичної особи

Ось тут ховається головний сюрприз. І не завжди приємний.

Хороша новина: судовий збір за подання заяви – 0 гривень. Так, нуль. Держава спеціально скасувала його, щоб не відрізати від процедури тих, кому найважче.

Погана новина: платити все одно доведеться. Ви зобов’язані авансувати винагороду арбітражному керуючому за три місяці роботи наперед. За законом це 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – по п’ять за кожен місяць. У грошах станом на 2025 рік виходить приблизно 45 420 гривень.

І це ще не все. Додайте сюди послуги адвоката (якщо ви не готові самі битися з паперами), оцінку майна, можливі експертизи. Ось як приблизно виглядає фінансова картина:

Парадокс, чи не так? Щоб позбутися боргів, потрібні гроші. Для когось ці 45 тисяч – непосильна сума. Тому перш ніж бігти до суду, варто чесно порахувати бюджет. Інакше заяву просто залишать без руху. За судовою практикою 2025-2026 років кожна п’ята заява фізособи гальмується саме через фінансово-технічні помилки – не той рахунок, несплачений аванс, забутий документ.

Три етапи, через які проходить кожна справа

Коли суд ухвалює заяву, запускається механізм. Умовно його можна поділити на три великі стадії. Пройдемо кожну.

Перший крок – відкриття провадження. Суд розглядає вашу заяву протягом п’яти днів, призначає керуючого й одразу вводить мораторій. Що це дає? З цього моменту зупиняється нарахування штрафів і пені. Колектори більше не мають права вас турбувати. Виконавчі провадження припиняються. Арешти на майно накладає тільки суд і лише в межах справи. Мораторій діє 120 днів – це дихальна пауза, яка багатьом рятує нерви.

Другий крок – реструктуризація боргів. І це, як показує статистика, не запасний варіант, а часто основний. За даними Господарського суду Києва, у 2025-2026 роках 28% справ про неплатоспроможність завершилися саме реструктуризацією, а не повним списанням.

Суть проста: замість того, щоб продавати все ваше майно, суд і кредитори намагаються скласти новий, реальний графік виплат. Терміни розтягують, ставки знижують, частину боргу можуть навіть простити.

План реструктуризації готуєте ви разом із керуючим. За статтею 124 Кодексу він має містити чіткі речі:

• обставини, які довели вас до неплатоспроможності;
• перелік визнаних судом вимог кредиторів із сумами й черговістю;
• інформацію про все ваше майно й доходи;
• суму, яку ви щомісяця віддаватимете кредиторам;
• і – це важливо – суму, яка залишається вам на життя, не менше одного прожиткового мінімуму на вас і на кожного, хто на вашому утриманні.

Останній пункт варто виділити окремо. Закон не залишить вас без копійки. Хоч би що там було з боргами, мінімум на прожиття вам гарантований. Це не милосердя керуючого – це пряма норма Кодексу.

Третій крок – погашення боргів і визнання банкрутом. Він настає, якщо реструктуризація неможлива або провалилася. Тоді суд визнає вас банкрутом, і майно (крім захищеного законом) продають, щоб розрахуватися з кредиторами. А те, що погасити не вдалося, – списують. Після цього провадження закривають, і ви офіційно вільні від тих зобов’язань.

Чого не спишуть навіть після банкрутства?

А тепер про підводний камінь, який чомусь рідко проговорюють у рекламі юридичних послуг. Банкрутство – не гумка, яка стирає геть усі борги. Деякі зобов’язання залишаються з вами назавжди, хоч би скільки процедур ви пройшли.

За статтею 125 Кодексу, не підлягають реструктуризації й списанню:

• аліменти – борг перед власними дітьми держава недоторканним залишає завжди;
• відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я чи смертю людини;
• заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску та інших обов’язкових платежів на державне соціальне страхування.

Логіка тут прозора. Це борги перед конкретними людьми або перед суспільством, і закон вважає їх священними. Тож якщо хтось обіцяє “списати абсолютно все” – насторожтеся. Так не буває.

Наслідки: за що доведеться заплатити свободою

Списати борги – це половина історії. Друга половина – те, що чекає на вас після. І тут важлива чесність, бо наслідки цілком відчутні.

Після завершення процедури банкрутства фізичної особи діють обмеження, прописані у статті 135 Кодексу. Давайте зведемо плюси й мінуси в таблицю, щоб було наочно.

Що це означає на практиці? Років зо три банк дивитиметься на вас скоса. Отримати іпотеку чи навіть звичайний споживчий кредит буде складно, а подекуди й неможливо. Адвокати прямо застерігають: після банкрутства людина певний час не зможе взяти навіть невеликий кредит на побутову техніку.

Тому це рішення – не для тих, хто просто втомився платити. Це для тих, у кого справді немає виходу. Різниця величезна.

Які документи готувати заздалегідь?

Паперова частина – окрема пісня. І, чесно кажучи, саме на ній спотикається більшість. Суд вимагає чималий пакет, і кожен документ має бути на місці.

Що знадобиться:

• список усіх кредиторів і, якщо є, ваших боржників;
• опис майна – рухомого й нерухомого;
• декларація про майновий стан за три попередні роки плюс поточний;
• копії кредитних договорів;
• виписки з банківських рахунків;
• трудова книжка;
• докази того, що ви авансували винагороду керуючому за три місяці;
• і проєкт плану реструктуризації – так-так, його готують ще на старті.

Звучить як багато? Так і є. Але подивіться на це інакше: чим ретельніше зібрано пакет, тим менше ризик, що суд поверне заяву. А повернення – це втрачені тижні й зіпсовані нерви.

Чи варто взагалі це затівати?

Питання, на яке кожен відповідає сам. Але кілька орієнтирів дам.

Банкрутство має сенс, коли інші шляхи вичерпані. Ви вже пробували домовитися з банком про відстрочку? Розглядали рефінансування? Позасудову реструктуризацію напряму з кредитором? Якщо всі двері зачинені, а борг лише росте – тоді процедура стає реальним інструментом, а не крайнім відчаєм.

Цифри підтверджують, що українці дедалі частіше цим користуються. У 2024 році суди відкрили 962 справи про неплатоспроможність фізосіб. У 2025-му – вже 1371. Тенденція очевидна: це перестає бути екзотикою й входить у звичну практику. Формується стала судова культура, рішення стають передбачуванішими, а Верховний Суд поступово вибудовує єдину лінію.

І ще одне. З 1 січня 2025 року набув чинності закон, що гармонізував наш Кодекс із європейською Директивою 2019/1023. З’явилася превентивна реструктуризація, посилився захист прав боржника, обмежили вплив “зацікавлених” кредиторів на голосування.

Для звичайного громадянина базова модель лишилася тією самою – реструктуризація або погашення через реалізацію майна. Але загальний вектор ясний: система стає прозорішою і людянішою.

Тож якщо ви на роздоріжжі – не приймайте рішення наспіх. Порахуйте бюджет. Зберіть документи. А головне – зважте наслідки на кілька років уперед, а не лише полегшення тут і зараз.

FAQ

Чи можуть банк або колектори самі оголосити мене банкрутом?

Ні. За статтею 115 Кодексу таке право має винятково сам боржник. Кредитори не можуть ініціювати вашу неплатоспроможність. Заяву до суду подаєте тільки ви особисто.

Скільки коштує процедура банкрутства фізичної особи у 2025 році?

Судовий збір – нуль гривень. Але аванс арбітражному керуючому за три місяці становить приблизно 45 420 грн. Плюс за бажанням послуги адвоката та витрати на оцінку майна.

Чи заберуть у мене єдине житло?

Питання складне й вирішується індивідуально в межах справи. Частину майна реалізують для розрахунку з кредиторами, проте закон гарантує вам суму на прожиття не менше одного прожиткового мінімуму. Конкретику щодо житла краще обговорити з юристом на вашому кейсі.

Які борги не спишуть навіть після банкрутства?

Аліменти, відшкодування шкоди від кримінального правопорушення чи ушкодження здоров’я, а також борги зі сплати ЄСВ. Ці зобов’язання залишаються з вами незалежно від результату процедури.

Скільки часу все це триває?

Зазвичай від трьох місяців до двох років. Тривалість залежить від складності справи, кількості кредиторів, обсягу майна та того, чи вдасться домовитися про реструктуризацію.

Що буде з моєю кредитною історією?

Протягом трьох років вважається, що у вас немає бездоганної ділової репутації. Отримати новий кредит буде важко, а протягом п’яти років діє заборона на повторне банкрутство. Тож це рішення надовго.

Чи можна пройти процедуру без адвоката?

Формально так, закон цього не забороняє. Але пакет документів великий, а помилки коштують часу й повернення заяви. Багато хто залучає фахівця саме тому, що ціна помилки виявляється вищою за гонорар.

Замість крапки: тверезий погляд на нове життя

Отже, підсумуємо без ілюзій. Банкрутство фізичної особи – це нелегкий вихід і не безкоштовний квиток у безтурботність. Це серйозний правовий крок із наслідками на роки. Ви віддаєте більшу частину цінного майна, миритеся з обмеженнями на кредити, певний час носите тавро банкрута.

Але навзамін отримуєте щось важливе – законне право закрити болючу главу. Зупинити нескінченні дзвінки. Прокидатися без думки, як дотягнути до наступного платежу. Почати спочатку, коли здавалося, що виходу немає.

Головне – підходити до цього тверезо. Порахувати гроші, зібрати папери, зважити “за” і “проти” на холодну голову. І якщо всі інші двері справді зачинені, ця процедура може стати не поразкою, а обдуманим стартом. Іноді, щоб рухатися вперед, спершу треба чесно визнати: далі так не можна. І це нормально.